Як проходить процес патентування в Україні

Останнім часом у всіх на слуху патентні війни, які розгортаються між великими транснаціональними виробниками електроніки та програмного забезпечення (а нерідко — й невеликими компаніями – розробниками). Наприклад, компанія-розробник Forgent Networks, запатентувала в 1987 р широко поширений графічний формат JPEG, судиться вже з 150 компаніями (включаючи і Microsoft), що використовують цю технологію без відповідних ліцензійних відрахувань. Forgent Networks виграла вже більше $90 млн. А невелика канадська компанія Mosaid Technologies, що розробила й запатентувала технологію карт пам’яті DRAM, відвоювала багатомільйонну компенсацію у компанії Samsung.

Прийшов, побачив, запатентував

Починаючи патентну війну, варто визначитися з об’єктом, який компанія планує запатентувати, а потім і з забороною його використання конкурентами. Патентувати можна кілька видів об’єктів промислової власності — це винахід, корисна модель, промисловий зразок, компонування мікросхем і навіть сорт рослини або порода тварини.

Для кожного з перерахованих видів об’єктів існують особливі умови патентоспроможності й строки охорони. Згідно з Цивільним кодексом і Законом «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винаходами і корисними моделями можуть бути тільки продукти (пристрої, речовини і т.п.) або процес у будь-якій сфері технології. Тому просто нематеріальну ідею або, наприклад, управлінський процес запатентувати в Україні не вдасться. Умовою патентоспроможності винаходу є його новизна, наявність винахідницького рівня та промислової придатності. У той же час корисна модель повинна бути просто новою і промислово придатною. Так що просунутої інноваційності від корисних моделей не потрібно.

А от як промисловий зразок можна запатентувати нові форми, малюнки, інтегральні схеми, сорти мутуючої рослини, забарвлення або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. При цьому головною умовою патентування є новизна об’єкту.

Відстояти своє

Ось власне і всі об’єкти, які можна запатентувати. Якщо всі умови дотримані, можна сміливо звертатися до патентного повіреного. Отримавши патент, компанія зможе надалі відстояти свої права і не допустити на період охорони (10 або 20 років) використання подібної розробки без ліцензії. Так, наприклад, деякі українські рекламісти запатентували ручки з рекламою, які підвішуються в маршрутках і метро. І тепер під загрозою позову збирають ліцензійну винагороду з усіх рекламних агентств, які впроваджують цей винахід в громадському транспорті.

Але не всі хочуть платити дорогі роялті. Наприклад, корпорація Kodak майже 20 років судилася з Polaroid за право випуску фотоапаратів з миттєвими фотографіями, проте все ж програла практично всі справи і так і не налагодила виробництво подібних пристроїв. А вся справа в тому, що засновник Polaroid встиг вчасно і ретельно запатентувати свою ідею миттєвих фотографій, на ексклюзивній реалізації якої компанія і заробила в свій час мільйони доларів.

Якщо компанія забарилася і не встигла отримати патент, то ініціативу може перехопити конкурент. При цьому конкуруюча компанія після отримання патенту протягом усього терміну охорони володітиме виключним правом дозволяти використання даних об’єктів третім особам, а також забороняти і перешкоджати їх неправомірному використанню.

Правда, радує той факт, що відповідно до закону компанія, яка розробила нову технологію, яку в подальшому запатентував її конкурент, може її використовувати і в подальшому без згоди власника патенту. Однак якщо конкурент подасть позов, такій компанії доведеться доводити суду, що вона розробила дану технологію ще до її реєстрації конкурентом. А довести це не завжди легко.

Цікаво, що деякі компанії створюються спеціально для того, щоб шукати незапатентовані інновації та прибуткові ідеї. І потім, запатентувавши їх, намагаються подорожче продати патент фактично його ж власникам або їх конкурентам. Блокуюче патентування

На відміну від вітчизняних винахідників, західні компанії намагаються не баритися з патентуванням своїх розробок. Крім того, так звані патентні програми є частиною маркетингової стратегії по виведенню нового товару на ринок. Улюбленим інструментом підриву виробничої стратегії конкурента стало блокуюче патентування. Суть його полягає в тому, щоб встигнути запатентувати свою розробку швидше, ніж конкурент встигне запустити виробництво схожого товару. Таким чином, можна буде подати позов і заборонити випуск конкурентної продукції. З іншого боку, якщо у компанії – власника патенту не вистачає виробничих потужностей для випуску продукції, то можна продати патент або надати ліцензію в обмін, наприклад, на частку в підприємстві.

Наприклад, в 2002 році корпорація Time Warner’s America Online запатентувала технологію програми обміну миттєвими повідомленнями, до яких власне і належить відома ICQ. Патент покрив практично всі основні функції ICQ, що стало неприємною несподіванкою для конкурентів Microsoft і Yahoo, що мають подібні програми. Адже AOL, будучи власником даної технології, отримала можливість ініціювати позови проти будь-якої компанії, що створила подібний софт після дати реєстрації даного патенту. До речі, в СНД недавно з’явився аналог ICQ — сервіс «Агент Mail.ru».

Крім того, при вторгненні в прибуткові ринкові сегменти з високою конкуренцією компанія може застосовувати стратегію патентного прикриття, яка полягає в реєстрації і купівлі максимальної кількості ключових патентів, необхідних для агресивного розвитку на новому ринку. Таким чином, компанії захищають свій бізнес так званою патентною стіною. У тому випадку якщо виявиться клонована продукція, то правовласник зможе засудити недобросовісного конкурента. В Україні вже кілька років різні судові інстанції приймають рішення у справі відомої німецької фармацевтичної компанії «Наттерманн» проти компанії «Наброс». Суперечка ведеться з приводу скасування реєстрації патенту на промисловий зразок упаковки для ліків з назвою «Ессел Форте». При цьому позивач вказує, що цим порушуються його права на торговий знак «Ессенціале Форте». І на даний момент Вищий господарський суд підтримує позицію позивача.

Розширена формула успіху

Для забезпечення патентного блокування найчастіше застосовується маса недобросовісних способів. Улюбленим засобом шантажу є так звані «сміттєві» патенти, тобто ті, за якими приховуються не унікальні розробки, а навмисні або ненавмисні помилки патентного відомства. Такі патенти не відповідають вимогам патентоспроможності, їх можливо анулювати в судовому порядку. Однак багато компаній вирішують не вплутуватися в судові тяжби і просто виплатити роялті. За рахунок цього живуть багато власників «сміттєвих» патентів.

Інший варіант — використання розширеної формули винаходу або корисної моделі. Розширена формула покликана увібрати в себе чи не всі наступні рішення з даного типу продукції. Так, наприклад, одна з фірм Sightsound примудрилася запатентувати на себе ідею технології завантаження музичних та відео файлів з Інтернету, хоча такою технологією користується величезна маса програм. У той же час відома компанія Amazon не посоромилася запатентувати на себе «технологію» покупки товарів в Інтернет-магазині за допомогою одноразового клацання миші. У відповідь корпорація Microsoft вирішила продовжити «мишачу» тему, отримавши в минулому році патент на паузу, що виникає між натисканнями на мишці. Секрет запатентованої технології полягає нібито в тому, що програма по-різному реагує на тривалість клацання миші.

Третій варіант — це вичікування закінчення терміну охорони патентом. Після цього, дещо модифікувавши свій старий продукт, виробник намагається отримати патент на нього як на нову розробку. Такий спосіб часто використовується у фармацевтичній промисловості. Причому нерідко «модифіковані» патенти продають оригінальному виробникові спеціально створені спекулюючі компанії. І, нарешті, останній варіант полягає у виявленні вразливих патентів конкурентів і оскарження їх у суді. Анулювавши чужий патент можна сміливо займатися виробництвом товарів, заснованих на даній технології, і без зайвих ліцензійних відрахувань освоїтися на новому ринку. Один японський виробник шин анулював через господарський суд патент на промисловий зразок протектора, виданий українському НДІ великогабаритних шин. Проблема виникла через те, що шини з Країни висхідного сонця не пропускали через кордон, щоб не порушувати права інтелектуальної власності українського виробника. Тому японці подали позов до суду про визнання недійсним українського патенту в зв’язку з відсутністю в ньому новизни. На думку японської сторони, до моменту реєстрації в світі вже стали широко відомі всі суттєві ознаки даного патенту. Таким чином, корпорація змогла ввезти свої шини в Україну.

ДУМКА. МАЙЯ ЛЬГОВА, патентний повірений України

В Україні патентна система почала розвиватися в 1992 р після прийняття «Тимчасового Положення про захист об’єктів промислової власності», створеного на основі радянського законодавства. Авторські свідоцтва в СРСР видавалися тільки на винаходи, право на використання яких належало державі, а патенти — тільки певному колу осіб (наприклад, тим, хто створив винахід, не пов’язаний з виконуваною роботою). Таким чином, до теперішнього часу предмет патентних суперечок був пов’язаний переважно з виплатою авторських винагород або неправомірною подачею заявки автором винаходу без оповіщення роботодавця. Спори про порушення прав при використанні третьою особою винаходу, захищеного патентом, або про неправомірну видачу патенту власнику, котрі використовують чужі розробки, поки ще тільки в зародку, на відміну від судових процесів по знакам для товарів та послуг. Хоча в найближчому майбутньому такі суперечки цілком прогнозовані через наявність контрафактної продукції на ринку України.

А ось отримати патент на «загальновідомі технології» у нас неможливо. Для патентної системи характерна видача патенту на різні зміни технології або конструкції пристроїв, що дозволяють досягти нового позитивного результату (ефекту) і (або) поліпшити способи виробництва, управління, регулювання технологічних процесів, або конструкції відомих пристроїв, які допомагають зробити новий крок у розвитку техніки.

За матеріалами: www.ip-centr.kiev.ua

Джерело: “ВЛАСТЬ ДЕНЕГ”

подивитися контакти
КРИЛОВА І ПАРТНЕРИ

КОНТАКТИ