ТОВ «Крилова і Партнери»
Поняття «Добре Відомий Товарний Знак» є найбільш спірним питанням в області інтелектуальної власності на сьогоднішній день. Логічно, що концепція хорошої популярності повинна включати в себе рішення такого вразливого питання, як всебічний захист прав законного власника на престижний товарний знак від посягань на нього, адже добре відомий товарний знак – це більше ніж просто товарний знак, це також і репутація фірми, яка зароблялася роками, це товари і послуги, які асоціюються у споживача з певною якістю.
Однак чи вирішує на сьогоднішній день визнання знака добре відомим в Україні таке завдання? І що, власне, дає таке визнання в Україні?
Міжнародна охорона добре відомих знаків закріплена в двох багатосторонніх договорах: Паризької конвенції «Про охорону промислової власності» (1883 г.) і в Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС).
Паризька Конвенція «За охорону промислової власності» в 1925 р вперше ввела захист добре відомого знака незалежно від того, чи має такий знак реєстрацію чи ні. Відповідно до статті 6 bis даної конвенції «країни Союзу зобов’язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, який за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Це положення поширюється і на ті випадки, коли істотна складова частина знака становить відтворення такого загальновідомого знака чи імітацію, здатну викликати змішування з ним ».
П. 3 ст. 16 Угоди ТРІПС доповнив цю статтю Конвенції щодо неоднорідних товарів. Відповідно до цього пункту «Стаття 6 bis Паризької конвенції застосовується mutatis mutandis до товарів або послуг, відмінних від тих, для яких зареєстрований товарний знак, за умови, що використання цього товарного знака таких товарів або послуг вказувало б на зв’язок між такими товарами або послугами і власником зареєстрованого товарного знака, маючи на увазі, що при такому використанні інтересам власника зареєстрованого товарного знака буде завдано шкоди ».
Більш детально положення про захист добре відомих знаків щодо неоднорідних товарів викладено у Спільній Рекомендації щодо Положень про захист Добре Відомих Знаків (1999) (далі Спільна Рекомендація). У п. (Б) ст. 4 даної Спільної Рекомендації сказано, що «незалежно від товарів і / або послуг, для яких використовується знак, є предметом заявки на реєстрацію, або зареєстрований, знак вважають таким, який знаходиться в конфлікті з добре відомим знаком, якщо цей знак, або його істотна частина, є відтворенням, імітацією, перекладом або транслітерацією добре відомого знака і якщо дотримана одна з наступних умов:
- використання цього знака вказувало б на зв’язок між товарами і послугами, для яких користуються знаком, і власником добре відомого знака і створювало б можливість заподіяння шкоди його інтересам
- використання цього знака можливо несправедливо буде шкодити розпізнавальному характеру добре відомого знака
- використання цього знака дозволило б несправедливо використовувати розпізнавальний характер добре відомого знака»
На підставі даних міжнародних актів була розроблена і ст. 25 Закону України «Про захист прав на знаки для товарів і послуг» (Від 15.12.1993, № 3689-XII) (далі Закон України) відповідно до якої «охорона прав на добре відомий знак здійснюється відповідно до ст. 6 bis Паризької конвенції і цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. З дати, з якої за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона (правова охорона) поширюється також на товари і послуги, які не є однорідними з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв’язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням ».
«Порядок визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності» (Далі Порядок) був затверджений в 2005 р і в принципі на 80% досить чітко регулює весь процес визнання знака добре відомим. Однак цей порядок стосується тільки Апеляційної палати Держдепартаменту. Який же нормативний акт в Україні регулює процес визнання знака добре відомим судом? Виходить, що у випадку з судом існує тільки п. 2 Закону України, в якому вказані чинники, які є доцільними при визнанні знака добре відомим.