Згідно Паризької конвенції про охорону промислової власності, до якої приєдналася і Україна, фірмове найменування поряд з винаходами, корисними моделями, промисловими зразками і товарними знаками належить до об’єктів промислової власності. Згідно статті 8 фірмове найменування охороняється в усіх країнах, які приєдналися до Конвенції, без обов’язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.
Якщо товарний знак дозволяє відрізняти товари або послуги підприємства, то фірмове найменування дозволяє розпізнавати виробників цих товарів або послуг, і характеризує репутацію і становище підприємства на ринку. Тому для підприємства з хорошою репутацією дуже важливо, щоб його фірмове найменування не використовувалося іншими учасниками ринкових відносин, вводячи в оману споживачів його товарів.
На Україні є достатня правова база для захисту від неправомірного використання фірмового найменування. Це в першу чергу чинне “Положення про фірму” від 22.06.1927г. і Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції” від 7.06.1996г., відповідно до яких кожен власник підприємства (а отже і фірмового найменування) може вимагати в судовому порядку або в порядку рішення Антимонопольного комітету припинення використання тотожного або схожого фірмового найменування та відшкодування збитків, завданих таким користуванням.
Законом України “Про внесення змін до Закону України” Про підприємництво””, від 05.04.2001 № 2356-II (стаття 2) забороняється використання найменувань тотожних найменуванням іншого об’єкта підприємницької діяльності, внесених до відповідного реєстру.
Конфлікт з фірмових найменувань виникає, якщо інтереси їх власників стикаються на ринку. В якості одного з прикладів такого конфлікту можна назвати судовий спір, що виник між ЗАТ “Альфа Капітал Україна” і ТОВ УФК “Альфа Капітал” через схожість фірмового найменування.