Патент – це охоронний документ, який, перш за все, засвідчує виключне право, авторство і пріоритет винаходу. За допомогою патенту можна отримати виключне право на використання винаходу (корисної моделі або промислового зразка), право дозволяти або забороняти використання винаходу (корисної моделі або промислового зразка).
Патенти в сучасному розумінні з’явилися у 1474 році у Венеціанській Республіці. Був виданий указ, згідно з яким потрібно було повідомляти про всі реалізовані на практиці винаходи. Це було необхідно для того, щоб уникнути використання винаходів іншими особами. У той час патент видавався строком на 10 років.
Залежно від об’єкта патентування залежить і термін дії патенту, і може становити від 10 до 25 років.
Наприклад, термін дії патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки, патент на промисловий зразок – 15 років, патент на винахід – 20 років.
Під винаходом, в сенсі патентного закону, мається на увазі технічне рішення в будь-якій області, що відноситься до продукту (зокрема, пристрою або речовини). Винахід – це створення та виготовлення об’єкта інтелектуальної власності, який не існував в минулому. Патент на винахід може бути виданий лише в тому випадку, якщо винахід задовольняє трьом основним умовам патентоспроможності.
- є новим. Винахід визнається новим лише в тому випадку, якщо ще невідомо з існуючого рівня техніки;
- має винахідницький рівень. Винахід має винахідницький рівень лише в тому випадку, якщо відповідає критерію «неочевидності». Неочевидність винаходу означає, що пропоноване рішення для фахівця конкретної галузі не випливає з рівня техніки (є неочевидним);
- є промислово придатним. Винахід визнається промислово придатним лише в тому випадку, якщо може бути використано в промисловості, сільському господарстві та інших галузях діяльності.