Хоча доменне ім’я не відноситься до об’єктів інтелектуальної власності, не можна заперечувати той факт, що воно служить для індивідуалізації особи в просторі мережі Інтернет. У цьому сенсі доменне ім’я і такі види об’єктів інтелектуальної власності як: < a title=”Реєстрація торгової марки” class=”seolinks” href=”http://kip.ua“>фірмові найменування</a>, товарні знаки, зазначення місць походження товарів схожі. Вони вказують на ім’я виробника, походження його товарів або послуг, дозволяють виділяти будь-яку особу серед інших учасників підприємницької діяльності, відрізняти товар і/або послуги одного підприємства від іншого, тим самим характеризуючи репутацію і становище підприємства.
Вельми важливо, щоб фірмове найменування юридичної особи або товарний знак не використовувалися іншими учасниками ринкових відносин, особливо з поганою репутацією.
Використання при реєстрації Web-сайту в якості доменного імені (далі – домен) чужого товарного знака або фірмового найменування в світовій практиці одержало назву “кіберзахоплення”.
Схема “кіберзахоплення” вельми проста: якась приватна особа або фірма реєструє домен з популярним ім’ям, а потім вигідно продає його власникові, який запізнився і тим самим блокує можливість законного власника виступати під своїм фірмовим найменуванням або товарним знаком. Як відомо, реєстрація доменного імені в Україні здійснюється за технічною процедурою через Провайдера, який за одною з умов договору із заявником не несе ніякої відповідальності за можливі порушення прав на товарні знаки і фірмові найменування.
В даний час, в законодавстві України немає прямого регулювання права використання доменів.
Однак, юридично грамотно використовуючи національне законодавство, власники фірмових найменувань або товарних знаків можуть обгрунтувати свої права, на вже зареєстроване кимось іншим доменне ім’я.
Судової практики по спорам за право на доменне ім’я в Україні немає, але безсумнівно, власник фірмового найменування або знака для товарів і послуг буде мати більш сильну позицію, використовуючи як аргументи норми чинного законодавства.
Грунтуючись на Конституції України, Паризькій конвенції “Про охорону промислової власності”, Цивільному Кодексі України, Законах України “Про захист від недобросовісної конкуренції” та “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, Положенні про фірму – всякий, хто володіє правом на фірмове найменування, на знак для товарів і послуг, може вимагати в судовому порядку припинення користування тотожним або схожим позначенням у вигляді доменного імені з боку інших осіб, а так само відшкодування збитків, завданих таким користуванням. Використання без дозволу чужого імені, фірмового найменування, знака для товарів і послуг, інших позначень може призвести до змішування діяльності господарюючих суб’єктів є неправомірним і кваліфікується як недобросовісна конкуренція.
Доменне ім’я за рішенням суду може бути відібрано у власника домену через порушення виняткових прав на чужий словесний товарний знак або фірмове найменування (існує також можливість стягнення компенсації за використання чужого об’єкта інтелектуальної власності).
Конфлікти навколо доменних імен можливі не тільки між власниками фірмових найменувань і “кіберзахопниками”. Проаналізуємо ситуацію, коли на одне доменне ім’я претендують кілька власників схожих товарних знаків (кожен з яких є правомірним його власником).
Відповідно до Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” Свідоцтво на товарний знак надає його власнику виключне право користуватися і розпоряджатися ним на свій розсуд. Однак на відміну від фірмових найменувань, використанням знака визнається застосування його на певних товарах і при наданні певних послуг, для яких він зареєстрований.
Це означає, що якщо, наприклад, знак “нулик” зареєстрований для маркування взуття, то на ринку може існувати ідентичний знак, який буде використовуватися для маркування тютюнових виробів або послуг з перевезення вантажів, ремонту, туризму і т. п. Виникає питання, кому має належати доменне ім’я: власнику знака “нулик”, що зареєстрував його для маркування взуття, або власнику знака “нулик”, що зареєстрував знак для тютюнових виробів? Очевидно, в цій ситуації перевага буде у власника товарного знака, який першим зареєстрував відповідне доменне ім’я.
Щоб не виникало цієї проблеми у фірм, діяльність яких нерозривно пов’язана з використанням Web-сайту, необхідно враховувати наступне: реєстрація знаків здійснюється за класами Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП). На сьогоднішній день доменні імена ще не внесені в МКТП (їх внесення тільки планується), хоча все ж можна, використовуючи наявний перелік товарів і послуг, визначити класи, які мають пряме відношення до цієї теми.
Якщо в переліку товарів і послуг вказати, наприклад, використання знака на WEB-сторінках або при розміщенні реклами в інтернеті, то, очевидно, що власник такого товарного знака буде мати перевагу, незважаючи на більш пізній пріоритет.
Все це говорить про те, що необхідно серйозно ставитися до правильного визначення класу МКТП, щоб захистити своє право на знак для товарів і послуг таким чином, щоб згодом захистити себе від непотрібних конфліктів в зв’язку з доменним ім’ям.
Можлива ситуація, коли ваше доменне ім’я (або його частина) комусь сподобалося, і його вирішили зареєструвати як знак для товарів і послуг. Виконавши цю операцію грамотно, недобросовісний заявник може потім пред’явити до вас претензії, використовуючи в тому числі вище наведені способи. І навіть якщо заявка на знак для товарів і послуг подана набагато пізніше, ніж ви зареєстрували своє доменне ім’я, довести несумлінні наміри заявника знака буде практично неможливо. Не виключено також, що виникне ситуація, при якій ви, не підозрюючи про існування аналогічного знака для товарів і послуг, можете втратити своє доменне ім’я. Безумовно, власнику доменного імені буде дуже прикро його втратити, оскільки в мережі Інтернет воно вже має певну цінність, а на “розкрутку” сайту були витрачені час і кошти.
Вихід тут лише один: ті сайти, які ви маєте намір використовувати в комерційних або рекламних (іміджевих) цілях, слід однозначно “прив’язувати” до захищених Законом фірмових найменувань або товарних знаків.
Звичайно, можливі й інші конфліктні ситуації. У всіх випадках, ми рекомендуємо звернутися все ж за консультацією до фахівців, які допоможуть Вам правильно знайти вихід із проблеми.