Порядок набуття права на товарний знак, його використання і захисту визначався національним законодавством. Наприклад, в СРСР постановою Ради Міністрів СРСР від 15 травня 1962 «Про товарні знаки», Положенням про товарні знаки (затверджено Державним комітетом Ради Міністрів СРСР у справах винаходів і відкриттів від 8 січня 1974) і міжнародними угодами, найважливішими з яких є Паризька конвенція по охорони промислової власності 1883 і Мадридська угода про міжнародну реєстрацію товарних знаків тисячі вісімсот дев’яносто одна (обидві ратифіковані СРСР). У всіх соціалістичних країнах і більшості капіталістичних країн (наприклад, у ФРН, Франції, Японії, Італії, скандинавських країнах) виключне право на товарний знак набувається шляхом його офіційної реєстрації (в СРСР – в Державному комітеті Ради Міністрів СРСР у справах винаходів і відкриттів), а в деяких державах (наприклад, у Великобританії, США, Швейцарії) – в силу фактичного застосування товарних знаків в господарському обороті.
Товарний знак в СРСР
